17 листопада Конституційний Суд України у формі усного слухання розпочав розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про засади державної мовної політики"

Версія для друку

          СЕКТОР ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

 

01033, Київ, Жилянська, 14

тел. 238-10-80, 238-10-25

факс 287-36-16

                                                   

17 листопада

 

17 листопада Конституційний Суд України у формі усного слухання розпочав розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про засади державної мовної політики“.

Суб’єкт права на конституційне подання – 57 народних депутатів України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України „Про засади державної мовної політики“ від 3 липня 2012 року № 5029–VI з наступними змінами (далі – Закон).

Народні депутати України, обґрунтовуючи неконституційність Закону в цілому, стверджують, що були порушені процедура розгляду та ухвалення Закону, процедура їх особистого голосування, право законодавчої ініціативи та було позбавлено їх права „внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки та суперечності у тексті законопроекту під час другого читання“.

На думку суб’єкта права на конституційне подання, під час розгляду Верховною Радою України проекту Закону порушено положення статей 82, 84, 89, 91, 93, 152 Конституції України, статей 117, 118, 119, 120, 121 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України „Про Регламент Верховної Ради України“, статей 1, 15, 16 Закону України „Про комітети Верховної Ради України“.

Як вважають народні депутати України, частини перша, третя, п’ята, шоста статті 11, частини перша, друга, третя статті 12, частини перша, друга статті 13, частини перша, друга, третя статті 14, стаття 15, частина перша статті 25, частина перша статті 27 Закону суперечать частинам першій, другій статті 10 Конституції України, а частини перша, третя статті 18 Закону – частині другій статті 24 Основного Закону України. На їхню думку, названі положення Закону створюють умови для домінування регіональної мови (мов) над державною.

Крім того, суб’єкт права на конституційне подання стверджує, що частина друга статті 7 Закону суперечить статті 3, частинам другій, третій статті 10, статті 11, частинам другій, третій статті 22 та частинам першій, другій статті 24 Конституції України, і звертає увагу на те, що передбачений вказаною нормою Закону „вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) та обмежує права інших, що має ознаки дискримінації та порушує принцип рівності громадян перед законом“.

Автори клопотання зазначають, що частина третя статті 8, частина третя статті 11 Закону не відповідають встановленому в частині першій статті 8 Конституції України принципу правової визначеності як складовій верховенства права. Крім того, частина третя статті 7 Закону суперечить пункту 4 частини першої статті 92, статті 140 Основного Закону України, згідно з якими порядок застосування мов в Україні визначається виключно законами України. Конституцією України не надано місцевим радам повноважень щодо прийняття рішень державного значення, а місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Посилаючись на правові позиції, викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року 

№ 10-рп/99 у справі про застосування української мови, народні депутати України зазначають, що Закон встановлює можливість використання регіональної мови замість державної у роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.

На пленарному засіданні головував в.о. Голови Конституційного Суду України Віктор Кривенко.

Суддя-доповідач у справі  - суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко.

На пленарному засіданні були присутні народний депутат Леонід Ємець, громадяни Олег Бондарчук та Ірина Фаріон, постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України Анатолій Селіванов.

Суд задовольнив клопотання  представників суб’єкта права на конституційне подання  Олега Бондарчука щодо залучення до участі у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про засади державної мовної політики“  фахівців мовної політики Павла Гриценка, Тараса Марусика та Сергія Головатого; щодо залучення до розгляду конституційного подання в якості свідків народних депутатів України VI скликання Володимира Яворівського, Сергія Соболєва, Ігоря Гриніва, Андрія Павловського, Андрія Парубія, Миколу Томенка, Арсенія Яценюка, Юрія Кармазіна, Юрія Ключковського, Івана Зайця, Ярослава Кендзьора; народного депутата Леоніда Ємця щодо прийняття та долучення до матеріалів справи відповідних доказів.

Також Суд відмовив у клопотанні представника суб’єкта права на конституційне подання Олега Бондарчука про відвід суддів Конституційного Суду України Сергія Вдовиченка, Михайла Гультая, Михайла Запорожця. 

Розгляд справи буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.

   

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2019 Конституційний Суд України