Київський апеляційний суд визнав незаконним припис НАЗК стосовно виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого

Версія для друку

9 травня 2024 року

 

Київський апеляційний суд 1 травня 2024 року розглянув апеляційну скаргу, подану в інтересах в.о. Голови КСУ Сергія Головатого на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 2 січня 2024 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 18846 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень на підставі складеного НАЗК протоколу про адміністративне правопорушення від 8 листопада 2023 року.

 

Коротко про перебіг справи

До Конституційного Суду України 14 вересня 2023 року НАЗК скерувало запит із вимогою надати інформацію та копії певних документів, частина з яких стосувалася конституційного провадження.

КСУ надав НАЗК запитувану інформацію та частину документів, відмовивши в решті через брак законних підстав їх надання.

12 жовтня 2023 року НАЗК внесло припис в.о. Голови КСУ Сергію Головатому, надалі вимагаючи надати копії всіх документів.

8 листопада 2023 року НАЗК склало протокол стосовно в.о. Голови КСУ Сергія Головатого за невиконання своїх буцім-то «законних» вимог.

За результатами розгляду протоколу НАЗК Голосіївський районний суд міста Києва від 2 січня 2024 року визнав Сергія Головатого винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

 

Київський апеляційний суд 1 травня 2024 року визнав незаконним припис НАЗК та скасував постанову суду першої інстанції з огляду на таке:

 

  • Голосіївський районний суд міста Києва не перевірив законність припису НАЗК;
  • установлений 9 червня 2016 року Порядок оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів НАЗК з питань запобігання корупції скасовано 6 грудня 2019 року наказом НАЗК;
  • станом на час унесення припису від 12 жовтня 2023 року та складення протоколу від 8 листопада 2023 року стосовно в.о. Голови КСУ Сергія Головатого нормативного врегулювання порядку оформлення уповноваженими особами НАЗК приписів про порушення вимог Закону України „Про запобігання корупції“ не було;
  • 21 листопада 2023 року КСУ оскаржив припис НАЗК до Київського окружного адміністративного суду. Проте відомостей щодо будь-яких процесуальних дій адміністративного суду в межах цієї справи дотепер немає;
  • витребовувані в приписі НАЗК документи та інформація безпосередньо стосувалися конституційного провадження у справі № 2-1/2023 (125/23) за конституційним зверненням 49 народних депутатів України про надання висновку щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України“ від 27 квітня 2010 року № 2153–VI;
  • суддя-доповідач у цій справі – Сергій Головатий;
  • апеляційний суд указав, що НАЗК витребовував інформацію та документи, які безпосередньо стосуються конституційного провадження, тоді як витребовування таких матеріалів заборонено законом.

 

Апеляційний суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП НАЗК не мало права розпочати провадження у справі про адміністративне правопорушення, а розпочате – підлягало закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Установлені під час апеляційного розгляду обставини свідчать про відсутність у матеріалах справи доказів винуватості в.о. Голови КСУ Сергія Головатого у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 18846 КУпАП, а відповідно – і складу адміністративного правопорушення.

Київський апеляційний суд своєю постановою подану в інтересах Сергія Головатого апеляційну скаргу задовольнив, постанову суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 18846 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили, є остаточною й оскарженню не підлягає.

 

             Коментуючи судове рішення Київського апеляційного суду від 1 травня 2024 року,
           
в.о. Голови КСУ Сергій Головатий зазначив, зокрема, таке:

„Рішення апеляційної інстанції чітко встановило незаконність дій НАЗК як стосовно судді-доповідача в конкретній справі, так і стосовно КСУ як інституції судочинства. А тому є підстави вважати систему дій в цій справі з боку НАЗК як політичний тиск на суддю і Суд загалом, тобто втручання органу виконавчої влади в конституційне судочинство.

Напоказ вийшло, що НАЗК вступило в співпрацю з таким собі адвокатом Володимиром Богатирем, який ще 22 червня 2023 року, невдоволений як відкриттям провадження в справі про укладення Харківських угод 2010 року, так і тим, що суддею-доповідачем у ній визначено Сергія Головатого, звернувся до Президента України В. Зеленського з вимогою „ініціювати негайне звільнення Сергія Головатого з посади судді КСУ та з посади члена Венеційської Комісії“.

Саме це звернення В. Богатиря стало відправною точкою системних дій НАЗК, спрямованих на перешкоджання конституційному судочинству в означеній справі. Дотепер конституційне провадження в цій справі заблоковане.

Загальновідомо, що ще в липні 2023 року працівники ДБР завершили досудове розслідування кримінального провадження в справі про державну зраду В. Януковича і В. Богатиря (як тодішнього заступника міністра юстиції) і відповідно скерували до суду звинувачувальний акт щодо захоплення цими двома особами державної влади в 2010 році.

На цьому тлі постає не одне запитання. Зокрема, чи не на захист приватних інтересів звинувачених у державній зраді Януковича і Богатиря пристало НАЗК? Такі дії працівників НАЗК – це їхня приватна ініціатива, чи це продовження традиції совка – виконувати накази „вищого керівництва“?

Шкодá лише, що до низки протиправних дій НАЗК долучилася, свідомо або несвідомо, суддя Голосіївського суду, що ухвалювала рішення в першій інстанції“.

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України