«Права людини і національна безпека: роль органу конституційної юрисдикції»: Міжнародна конференція з нагоди Дня Конституції України

Версія для друку

«Права людини і національна безпека: роль органу
конституційної юрисдикції»: Міжнародна конференція
з нагоди Дня Конституції України 

27.06.2019

Відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Права людини і національна безпека: роль органу конституційної юрисдикції». У заході, що відбувся у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка, взяли участь Голова та судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, представники органів державної влади України, очільники та судді органів конституційної юрисдикції зарубіжних країн, представники дипломатичного корпусу та міжнародних організацій, а також вітчизняні та зарубіжні науковці.

Описание: G:\27.06.2019.2\IMG_3280.JPG

 

Захід було організовано Конституційним Судом України спільно з Національною академією правових наук України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Описание: C:\Users\Андрей\Desktop\PO2A7160 - Федя.jpgВідкрила Міжнародну конференцію Голова Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та прав людини Національної академії внутрішніх справ Наталя Шаптала. Вона привітала гостей з великим святом – Днем Конституції України. «Це свято всіх українців, які проживають як в Україні, так і закордоном», – зазначила вона. Голова Суду наголосила на тому, що Конституція України, подолавши складний шлях становлення і розвитку, за цей час стала головним дороговказом, надійним оберегом державності, гарантом незалежності та єдності Українського народу.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Представник Президента України у Конституційному Суді України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Федір Веніславський, який зачитав вітання від Президента України Володимира Зеленського.

«У масштабі держави право на національну безпеку є аналогічним праву особи. Адже немОписание: G:\27.06.2019.2\IMG_3137.JPGожливо вимагати пріоритету прав особи перед державою, не вимагаючи пріоритету права нації перед міжнародною спільнотою. Правову основу національної безпеки України становлять найважливіші акти нашої держави – Конституція України та прийняті на її основі закони України…

Саме на суддів Конституційного Суду України покладається висока відповідальність у справі відстоювання верховенства права, збереженні конституційних прав і свобод громадян, аби кожен українець почувався захищеним у своїй державі…

Подібні спільні заходи сприяють обміну думками, поєднують наші зусилля у шляхетній справі утвердження конституційних принципів та цінностей», – йшлося у привітанні.

Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Посол Генрік Вілладсен зазначив, що після війни охорона конституцій була довірена незалежним конституційним судам. Сьогодні, додав він, ми живемо в іншому, турбулентному світі, в якому цінність демократії та людської гідності опинилися під загрозою.

Генрік Вілладсен зауважив, що безпека і права людини пов’язані між собою та є наріжним каменем комплексної безпеки ОБСЄ. «Міжнародна конференція відбувається на фоні неспокійних подій в регіонах ОБСЄ, зокрема під загрозою конституційні цінності в Україні», – підкреслив промовець. В цьому контексті він привітав рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Віктора Глущенка щодо апеляційного оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою у суді першої інстанції та у справі щодо е-декларування антикорупційних активістів.

Промовець також наголосив на важливості проведення подібних заходів з метою побудови конструктивного діалогу, зокрема задля подолання суспільної недовіри до органу конституційного контролю в України.

Заступник секретаря Ради національної оборони і безпеки України, доктор політичних наук, професор Олександр Литвиненко подякував організаторам за надзвичайно актуальний захід. Він зазначив, що національна безпека – це не про окрему особу, а про цілу спільноту. Проте, додав він, важливо дотримуватися конституційного балансу між правами людини та високими національними ідеалами. «Завданням саме Конституційного Суду України є забезпечення балансу між державними інтересами і правами людини», – зазначив промовець.

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, академік НАПН України Леонід Губерський зауважив, що прийняття Конституції України у 1996 році стало епохальною подією. «Проголошені в Основному Законі України права людини і громадянина стали ціннісним орієнтиром для України», – додав він. За словами промовця, ключову роль у процесі захисту прав людини відіграє Конституційний Суд України. «Орган конституційного контролю країни захищає не лише право окремих громадян, а й усього суспільства», – наголосив ректор.

Леонід Губерський висловив сподівання на те, що важливі наукові думки та підходи, представлені на Міжнародній науково-практичній конференції, сприятимуть забезпеченню прав людини в Україні.

Після проголошення привітань учасникам конференції відбулася церемонія підписання Угоди про співробітництво між Конституційним Судом України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Документ засвідчили своїми підписами Голова Конституційного Суду України Наталя Шаптала та ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський.

Перше засідання науково-практичної конференції було присвячено політиці національної безпеки та захисту прав людини. Учасники цього засідання обговорили актуальні виклики захисту прав і свобод людини в контексті забезпечення національної безпеки, а також висловили думки щодо дотримання балансу інтересів людини, з одного боку, а держави – з іншого.

«Сьогодні Конституційний Суд України запропонував дискурс на доволі гостру і складну тематику, зокрема в плані практики її вирішення. Ця конференція є міжнародною, оскільки питання захисту національної безпеки є актуальним для органів конституційної юрисдикції багатьох держав, насамперед, тих, які в тій чи іншій формі зазнали зовнішнього силового втручання» , – розпочала свій виступ Голова Конституційного Суду України Наталя Шаптала.

У своєму виступі Голова Конституційного Суду України зауважила, що складність проблематики полягає у тому, що права людини і національна безпека як об’єкти правового захисту утворюють певну антиномію – суперечливу єдність. Можна сказати, підкреслила промовець, що за змістом сучасних конституцій вони являють собою рівнозначні, однак різноспрямовані предмети захисту з боку конституційного суду та інших державних органів.

Акцентуючи увагу на тому, що права людини є однією з підвалин конституціоналізму як такого, Наталя Шаптала зазначила: «Конституція в сучасному розумінні існує саме для того, щоб базові можливості людини для нормального існування і нормальної самореалізації, порушником яких найчастіше виступає їх власна держава як всеохоплююча, домінуюча система влади, були забезпечені».

Голова Суду зауважила, що у Розділі другому Конституції України міститься ряд статей, які, проголошуючи те чи інше конституційне право людини і громадянина, містять одночасні  застереження стосовно випадків, коли реалізація цих прав може зазнати обмежень з огляду на публічні інтереси. За її словами, відповідні конституційні формулювання ставлять складне завдання перед Конституційним Судом України, який покликаний проконтролювати, наскільки адекватно законодавець визначив сферу захисту національних інтересів, які конкретні заходи такого захисту він передбачив, як при цьому було обмежено відповідні конституційні права  і чи дотримано при цьому необхідного балансу».

Конституційний Суд України, поінформувала Наталя Шаптала, вже зараз розглядає ряд справ, у межах яких передбачається відшукання згаданого балансу в практичному плані. «Незбалансоване рішення на користь державного інституту може мати наслідком додатковий удар по життєвим правам громадян. Водночас неврахування важливого аспекту в плані захисту національної безпеки матиме прямі чи опосередковані системні порушення прав людини і громадянина», – підсумувала Наталя Шаптала.

Про права людини в контексті викликів XXI століття розповів президент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Петришин. Він, зокрема, зазначив, що тематика заходу є надзвичайно актуальною. На думку Олександра Петришина, для вирішення порушеної проблематики потрібні виважені, науково обґрунтовані підходи. Серйозні виклики у контексті питання прав людини і національної безпеки, зауважив доповідач, сьогодні стоять не лише перед Україною, а й перед усім світом.

Президент НАПрН України у своєму виступі також констатував, що, в першу чергу, коли йдеться про права людини, ми говоримо про простір свободи. За його словами, на тему прав людини не потрібно дискутувати, оскільки всі люди рівні, а нехтування правами людини є основною проблемою XXI століття. «Немає конституції там, де не забезпечуються права людини і відсутній розподіл державної влади», – переконаний Олександр Петришин.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства Андрій Мамалига проаналізував дотримання конституційних прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території.

У своєму виступі промовець зазначив, що найвищими цінностями, які визначають зміст і спрямованість діяльності держави, є людина, її права та свободи. Він детально зупинився на основних аспектах забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території.

Представник Уповноваженого з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства зауважив, що соціальні права, зокрема, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, повинні дотримуватися державою. Крім того, він навів кількісні показники розглянутих судових справ, в яких вирішувалися питання про соціальні права таких осіб, та підкреслив, що більшість рішень судів наразі не виконуються.

Андрій Мамалига також повідомив, що Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини подано до Верховної Ради України Щорічну доповідь Уповноваженого про дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2018 рік.

Директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПрН України Юрій Шемшученко виступив з доповіддю на тему «Соціальна держава і соціальна стратегія в Україні на сучасному етапі». Він акцентував увагу на правах і свободах людини і громадянина, закріплених в Конституції України. Доповідач також розповів про ключові ознаки соціальної держави та наголосив на ключових аспектах становлення соціальної правової держави.

На переконання Юрія Шемшученка, аби народовладдя в Україні реалізувалося, необхідно зміцнювати й захищати права людини.

Про права людини та національну безпеку в контексті подолання «минулого» і сучасних викликів розповів суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Віктор Колісник.

За його словами, досягнення балансу між утвердженням прав людини та забезпеченням національної безпеки безпосередньо пов’язане з урахуванням пріоритетних напрямків державної політики, як у історичному вимірі, так і в контексті сучасних викликів.

Віктор Колісник відзначив, що органи конституційної юрисдикції окремих європейських держав неодноразово зверталися до історичного контексту, зокрема, офіційно визнавали неприйнятною державну політику репресій та переслідувань. Як приклад він навів ряд рішень, зокрема, Рішення Конституційного Суду Чеської Республіки від 21 грудня 1993 року, а також Рішення Конституційного Суду Литовської Республіки від 18 березня 2014 року.

«Конституційне правосуддя в Україні так само стикається з проблемою «подолання минулого», – констатував Віктор Колісник. На підтвердження своїх слів суддя навів ряд справ Конституційного Суду України з історичним підтекстом та розповів про юридичні позиції КСУ, сформовані у відповідних рішеннях.

На переконання Віктора Колісника, питання безпеки є такими ж актуальними та важливими, як і більшість інших конституційних цінностей. «Здійснюючи вибір між безпекою та свободою органи конституційної юстиції мають дотримуватися певних визначальних підходів», – наголосив суддя КСУ.

Підсумовуючи свій виступ, Віктор Колісник зазначив, що у разі обмеження законодавцем конституційного права у передбачених Конституцією випадках варто з’ясувати, чи не призводить таке обмеження до втрати реального змісту такого права. За словами судді Конституційного Суду України, якщо обмеження конституційного права є припустимим, то воно має здійснюватися з легітимною метою, бути обумовленими цією метою, мати не надмірний, а лише мінімально необхідний характер. Оцінка історичних подій, якщо виникла така потреба, має здійснюватися з урахуванням принципів правової держави.

Під час другого засідання Міжнародної конференції обговорювалися питання, пов'язані з актуальними викликами та проблемами захисту прав і свобод людини в контексті забезпечення національної безпеки.

Головував на засіданні президент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Петришин.

З доповіддю на тему «Конституційний Суд Турецької Республіки, права людини та національна безпека» виступив заступник Голови Конституційного Суду Турецької Республіки Енгін Їлдірім.

Вітаючи Український народ з Днем Конституції України, промовець висловив подяку за гостинність та запрошення взяти участь у цьому важливому заході. Він наголосив на тому, що конституція є основою кожної держави, в ній закладенні основоположні права та свободи громадян, а роль конституційного суду – їх гарантувати.

Енгін Їлдірім навів низку рішень, ухвалених Конституційним Судом Турецької Республіки та зазначив, що орган конституційної юрисдикції відіграє активну роль у захисті порушених прав, зокрема під час надзвичайного стану. «Навіть під час надзвичайного стану громадяни мають право подавати індивідуальні скарги до Конституційного Суду», – наголосив доповідач.

Розповідаючи про особливості розгляду справ у Конституційному Суді Турецької Республіки, Енгін Їлдірім зазначив, що індивідуальні скарги спочатку опрацьовуються в Суді відповідно до стандартної процедури, а потім Суд їх ґрунтовно аналізує.

Про проблеми формування права національної безпеки та системи військової юстиції в контексті захисту конституційних прав і безпеки людини розповів директор Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН Володимир Пилипчук.

Згадуючи про конституційну ніч 1996 року, науковець висловив привітання учасникам цієї історичної події, які безпосередньо брали участь у прийняті Конституції України.

Промовець розповів про основні загрози консткитуційним правам і свободам людини у сфері забезпечення національної і міжнародної безпеки України. Зокрема, за його словами, це проблема інформаційної безпеки, розшарування населення, криза сучасної системи міжнародної безпеки, застосування інформаційної зброї тощо.

Науковець також поінформував про історичні етапи становлення правового забезпечення у сфері національної безпеки і оборони, починаючи з років незалежності країни й по сьогодення; систему військової юстиції України; пропозиції щодо формування сучасної моделі військової юстиції; окремо зупинився на законопроектах щодо розвитку секторів безпеки та оборони України.

Суддя Конституційного Суду Республіки Хорватія Андрєй Абрамович представив доповідь «Fiat iustitia, pereat mundus», у якій детально проаналізував  дві справи, що були на розгляді Суду. Ці справи стосувалися порушених конституційних прав поліцейського та судді Верховного Суду. Конституційний Суд Республіки Хорватія у своїх рішеннях дійшов висновку, що були порушені права на справедливий судовий розгляд.

Голова Конституційного Суду Литовської Республіки, Голова Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів (BBCJ) Дейнюс Жалімас представив доповідь на тему «Врівноваження національної безпеки та прав людини: поточні регіональні виклики». Він зазначив, що одним з викликів національній безпеці, що розглядався Конституційним Судом Литовської Республіки була корупція. «Корупція – це соціальний феномен, який підриває довіру людини до держави», – наголосив промовець.

Ще однією загрозою національній безпеці, на переконання Голови Конституційного Суду Литовської Республіки, є дезінформація. «Свобода інформації має бути захищена, адже вона є фундаментальною, засадничою свободою, яка не сумісна з дезінформацією», – наголосив промовець. Він підкреслив, що держава має вжити ефективних заходів проти розповсюдження дезінформації, зокрема фейків та закликів до війни, що шкодять конституційній демократії.

Дейнюс Жалімас також наголосив на надзвичайній відповідальності конституційних судів з вищезазначених питань та підкреслив, що саме конституційні суди мають повноваження тлумачити конституцію в конкретний період часу за конкретних обставин.

Про міжнародні стандарти незмінюваності суддів розповів член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017 рр.) Александру Тенасє.

Доповідач зупинився на висновках Консультативної ради європейських суддів, підходах Європейського суду з прав людини та принципах, що закладені в Європейській Хартії про статус суддів, зокрема в частині їх незалежності.

Окрему увагу Александру Тенасє приділив ролі голів судів, зазначивши, що очільники вирішують організаційні питання і мають користуватися тими ж гарантіями, що й інші судді. «Відправлення правосуддя має бути демократичним, а принцип незмінюваності суддів є запорукою їх незалежності», – підсумував він.

Завідувач кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор юридичних наук, доцент Оксана Щербанюк представила доповідь на тему: «Права людини і національна безпека: проблеми забезпечення Конституційним Судом України».

Науковець зазначила, що в останні роки перед Україною постали гострі проблеми, пов’язані із загрозою безпеки громадян, суспільства та держави в цілому. Серед них: агресія з боку Російської Федерації, окупація частини території України, загальна слабкість політичної системи тощо. Безумовно, підкреслила доповідач, безпека не може бути забезпечена без ефективної правової системи та ефективного правового захисту.

«Забезпечення безпеки було та залишається одним із найважливіших завдань, що стоять перед будь-яким суспільством, будь-якою державою, оскільки без неї не може існувати ні держава, ні людина», – наголосила Оксана Щербанюк.

Науковець провела зв'язок між інтересами безпеки суспільства та держави, зазначивши, що там, де виникає загроза інтересам суспільства, безпека держави виявлятиметься теж під загрозою, тоді як стійкого зворотного зв’язку не існує.

Третє засідання «Роль конституційної юрисдикції в забезпеченні прав людини та національної безпеки» відбулося під головуванням завідувача кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук, професора Олега Марцеляка.

З доповіддю на тему «Основоположне право на безпеку: німецька перспектива з порівняльними зауваженнями» виступив професор Регенсбурзького університету Райнер Арнольд. Він зазначив, що безпека має надзвичайне значення як для політики, так і для права. За його словами, поняття «безпека» та поняття «свобода» пов’язані між собою. Професор акцентував увагу на одному з рішень Федерального конституційного суду Німеччини,  в якому зазначається, що обмеження свободи допустиме, але має бути легітимним, і в такому випадку воно є на користь особи.

Розповідаючи про досвід Німеччини, Райнер Арнольд зазначив, що Федеральний конституційний суд Німеччини розробив концепцію конкретних безпекових гарантій конституційних цінностей у випадках, коли виникає загроза з боку держави або приватних осіб.

Промовець детально зупинився на різновидах безпеки та наголосив, що створювати та підтримувати безпеку – завдання держави. «Право на безпеку є основоположним», – констатував він.

Голова Конституційного Суду Чорногорії Драголюб Драшковіч представив доповідь на тему «Роль Конституційного Суду Чорногорії в творенні конституційного правосуддя». Він детально розповів про повноваження та діяльність органу конституційного контролю Чорногорії та зазначив, що у 2007  році було прийнято нову Конституцію Чорногорії.

За словами промовця, Конституція Чорногорії 2007 року відокремила  Конституційний Суд від інших гілок влади та наділила його новим повноваженням розглядати конституційні скарги. «Запровадження інституту конституційної скарги є новим механізмом захисту прав людини в Чорногорії.   Захистити свої права в органі конституційного контролю може особа, яка вважає, що її права не були захищені в судах загальної  юрисдикції», – наголосив Голова Суду.

Доповідь на тему «Національна безпека та обмеження основоположних прав: приклади з практики Конституційного Суду Грузії» представив міжнародний юридичний радник, Міністр юстиції Грузії (2004–2005 рр.), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі.

Експерт зазначив, що роль Конституційного Суду Грузії є надзвичайно важливою, оскільки саме цей Суд розв’язує питання, пов’язані із захистом територіальної цілісності, демократії та суверенітету.

Георгій Папуашвілі детально ознайомив колег із рішеннями Конституційного Суду Грузії, які стосувалися питань національної безпеки, а також юридичними позиціями, викладеними у відповідних рішеннях. У цьому контексті Георгій Папуашвілі наголосив, що Конституційний Суд завжди повинен знаходити баланс між інтересами держави і свободою особи. На його думку, чіткий розподіл повноважень між органами державної влади сприяє підтриманню конституційних цінностей та реалізації норм Конституції.

Суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки, доктор юридичних наук, професор Яніс Нейманіс розповів про роль звернень загальних і адміністративних судів у здійсненні конституційного контролю. За його словами, всебічний захист прав особи вкрай важливий для національної безпеки. «Якщо права і свободи не гарантуються, то людина не відчуває їх захисту, а відповідно це впливатиме на національну безпеку», – наголосив суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки.

Яніс Нейманіс зауважив, що в більшості європейських держав судді загальних і адміністративних судів мають право звертатися до конституційних судів, аби останні перевірили на конституційність окремі правові норми. Таким чином, підкреслює доповідач, це забезпечує однакове застосування норм права та сприяє незалежності суддів.

Про реалістичність конституційних прав і свобод в умовах гібридної війни, зокрема проблематику людиноцентризму і соціоцентризму у праві розповів доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Василь Костицький. «Сьогодні людина виявилася незахищеною перед великим масивом інформації, яка має агресивний, дискримінаційний, деструктивний, маніпулятивний характер і є об'єктом інформаційної та гібридної війни, яка охоплює не тільки інформаційну сферу, а й економічну, фінансову, політичну», - наголосив він. Тому, на думку промовця, розглядати безпеку потрібно як комплексне поняття, що включає різні сфери життя. На переконання Василя Костицького, існує проблема формування життєвого середовища людини, яке було би безпечним, придатним для гідного існування, самореалізації і саморозвитку. Йдеться не тільки про абстрактні права людини і громадянина, зазначив промовець, а й про реальність їх гарантування та механізм їх реалізації. 

Крім того, в рамках заходу відбулося покладання квітів до Меморіальної дошки відомому українському історику, громадському та політичному діячеві Михайлу Грушевському, який був ідеологом та одним із авторів Конституції Української Народної Республіки.

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2019 Конституційний Суд України