КСУ завершив у відкритій частині пленарного засідання слухання справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про засади державної мовної політики" та перейшов до закритої частини

Версія для друку

ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-10-25
факс 287-36-16

 

Конституційний Суд України завершив на відкритій частині пленарного засідання слухання справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України

13-14 грудня 2016 року Конституційний Суд України на пленарному засіданні у формі усного слухання розглядав справу за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про засади державної мовної політики“.

Суб’єкт права на конституційне подання – 57 народних депутатів України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України „Про засади державної мовної політики“ від 3 липня 2012 року № 5029–VI з наступними змінами (далі – Закон).

Народні депутати України, обґрунтовуючи неконституційність Закону в цілому, стверджують, що були порушені процедура розгляду та ухвалення Закону, процедура їх особистого голосування, право законодавчої ініціативи та було позбавлено їх права „внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки та суперечності у тексті законопроекту під час другого читання“.

На думку суб’єкта права на конституційне подання, під час розгляду Верховною Радою України проекту Закону порушено положення статей 82, 84, 89, 91, 93, 152 Конституції України, статей 117, 118, 119, 120, 121 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України „Про Регламент Верховної Ради України“, статей 1, 15, 16 Закону України „Про комітети Верховної Ради України“.

Як вважають народні депутати України, частини перша, третя, п’ята, шоста статті 11, частини перша, друга, третя статті 12, частини перша, друга статті 13, частини перша, друга, третя статті 14, стаття 15, частина перша статті 25, частина перша статті 27 Закону суперечать частинам першій, другій статті 10 Конституції України, а частини перша, третя статті 18 Закону – частині другій статті 24 Основного Закону України. На їхню думку, названі положення Закону створюють умови для домінування регіональної мови (мов) над державною.

Крім того, суб’єкт права на конституційне подання стверджує, що частина друга статті 7 Закону суперечить статті 3, частинам другій, третій статті 10, статті 11, частинам другій, третій статті 22 та частинам першій, другій статті 24 Конституції України, і звертає увагу на те, що передбачений вказаною нормою Закону „вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) та обмежує права інших, що має ознаки дискримінації та порушує принцип рівності громадян перед законом“.

Автори клопотання зазначають, що частина третя статті 8, частина третя статті 11 Закону не відповідають встановленому в частині першій статті 8 Конституції України принципу правової визначеності як складовій верховенства права. Крім того, частина третя статті 7 Закону суперечить пункту 4 частини першої статті 92, статті 140 Основного Закону України, згідно з якими порядок застосування мов в Україні визначається виключно законами України. Конституцією України не надано місцевим радам повноважень щодо прийняття рішень державного значення, а місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Посилаючись на правові позиції, викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 у справі про застосування української мови, народні депутати України зазначають, що Закон встановлює можливість використання регіональної мови замість державної у роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.

У ході пленарного засідання Конституційний Суд України заслухав суддю-доповідача у справі Ігоря Сліденка, який доповів присутнім матеріали справи, пояснення учасників конституційного провадження – представників суб’єкта права на конституційне подання – народних депутатів України VІІ скликання Олега Бондарчука, Ірину Фаріон, представника Верховної Ради України – постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Анатолія Селіванова.

Крім того, Суд заслухав пояснення представників, залучених до участі у розгляді справи як спеціалісти: заступника члена Європейської Комісії „За демократію через право“, доктора юридичних наук Сергія Головатого, директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка, журналіста, громадського діяча, перекладача Тараса Марусика. Також Суд заслухав представників, залучених до участі у розгляді справи як свідки: народних депутатів України VІ скликання Івана Зайця, Юрія Кармазіна, Ярослава Кендзьора, Юрія Ключковського, Миколу Томенка.

Конституційний Суд України завершив дослідження матеріалів справи на відкритому пленарному засіданні у формі усного слухання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення та ухвалення рішення.

На засіданні були присутні народні депутати України попередніх скликань, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, представники засобів масової інформації та інші громадяни.

Пленарне засідання 13-14 грудня транслювалося на офіційному сайті Конституційного Суду України у рубриці „ВІДЕОТРАНСЛЯЦІЯ ЗАСІДАНЬ“.

 


 

 

 

 

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2020 Конституційний Суд України